нечестивий

НЕЧЕСТИ́ВИЙ, а, е, книжн., заст.

Для тих, хто вірить у Бога, ображає що-небудь святе, порушує узаконені релігією норми, моральні настанови; гріховний.

І три папи, і баронство .. Зібралися, мов Іуди На суд нечестивий Против Христа (Т. Шевченко);

[Сестра Мархва:] Та там, як кажуть, то, коли хоч сота доля є правди, і за ту соту її, як нечестиву, і одного дня держати не можна (Панас Мирний);

Він глянув на своїх, підняв заковану руку вгору і промовив голосно: – Дай же, боже, щоб усі, які тут стоять єретики, не почули нечестиві, як мучиться християнин! (О. Довженко);

// у знач. ім. нечести́вий, вого, ч.; нечести́ва, вої, ж. Людина, яка порушує узаконені релігією норми, моральні настанови; грішник, грішниця.

[Годвінсон:] Розмова з нечестивим і праведні уста споганить може (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. нечестивий — нечести́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. нечестивий — Злочестивий, неправедний, гріховний; ЯК ІМ. ГРІШНИК, геретик, нехрист.  Словник синонімів Караванського
3. нечестивий — див. чорт  Словник синонімів Вусика
4. нечестивий — -а, -е, книжн., заст. У віруючих – який ображає що-небудь святе, порушує узаконені релігією норми, моральні переконання; гріховний. || у знач. ім. нечестивий, -вого, ч.; нечестива, -вої, ж. Людина, яка порушує узаконені релігією норми, моральні переконання; грішник, грішниця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. нечестивий — див. демон  Словник чужослів Павло Штепа
6. нечестивий — ГРІ́ШНИЙ (який порушує релігійно-моральні настанови або суперечить їм), НЕПРА́ВЕДНИЙ, НЕЧИ́СТИЙ, ЛУКА́ВИЙ заст., ОКАЯ́ННИЙ заст., НЕЧЕСТИ́ВИЙ книжн., заст.; ГРІХО́ВНИЙ заст., БОГОМЕ́РЗЬКИЙ заст. (про життя, вчинок, думку й т. ін.).  Словник синонімів української мови
7. нечестивий — НЕЧЕСТИ́ВИЙ, а, е, книжн., заст. У віруючих — який ображає що-небудь святе, порушує узаконені релігією норми, моральні переконання; гріховний. І три папи, і баронство.. Зібралися, мов Іуди На суд нечестивий Против Христа (Шевч.  Словник української мови в 11 томах