нечуйність

НЕЧУ́ЙНІСТЬ, ності, ж.

1. Абстр. ім. до нечу́йний.

А. Ярмоленко, наділяючи героїв роману “куркульсько-дворянськими ідеалами”, “спецівською нечуйністю до людини”, дорікав критикові І. Лакизі, що той в оповіданні “Землі дзвонять” не побачив “класової суті твору” (М. Івченко).

2. Погане чуття, відчуття чого-небудь.

Як зразок стилістичної, мовної нечуйності наведу такий приклад (М. Рильський).

Значення в інших словниках

1. нечуйність — нечу́йність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. нечуйність — -ності, ж. Абстр. ім. до нечуйний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нечуйність — НЕЧУ́ЙНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до нечу́йний. Як зразок стилістичної, мовної нечуйності наведу такий приклад (Рильський, III, 1956, 92).  Словник української мови в 11 томах