нечулий
НЕЧУ́ЛИЙ, а, е.
1. Який погано сприймає зовнішні фізичні подразнення і т. ін.; нечутливий (у 1 знач.).
Нечулий до фізичного болю пацієнт.
2. Позбавлений душевності, теплоти, співчутливості у ставленні до інших; байдужий, бездушний; нечуйний.
Ці чоловіки такі нечулі й просто безсердечні (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)