Словник синонімів української мови

нечулий

БАЙДУ́ЖИЙ (про людину — який не виявляє зацікавлення до навколишнього, не схильний до почуттів, пристрастей), БАЙДУ́ЖНИЙ рідше, ІНДЕФЕРЕ́НТНИЙ книжн., БАЙДУ́ЖЛИВИЙ рідко; АПАТИ́ЧНИЙ (байдужий і млявий); ЗБАЙДУЖІ́ЛИЙ, ЗНЕОХО́ЧЕНИЙ (який втратив цікавість до кого-, чого-небудь); БЕЗПРИ́СТРАСНИЙ (не схильний до почуттів, пристрастей); НЕУВА́ЖНИЙ, НЕУВА́ЖЛИВИЙ рідше (який не виявляє уваги в ставленні до кого-, чого-небудь); ГЛУХИЙ підсил., СЛІПИ́Й підсил. (перев. до чого — який не звертає уваги на кого-, що-небудь, не виявляє зацікавленості в чомусь). Псаломщик, глянувши на ридаючого рекрута, одвернувся, лишаючись байдужим до всього, що тут відбувалося (А. Шиян); В останні часи вона почувала себе такою втомленою, такою апатичною, байдужною до всього (М. Коцюбинський); (Бобочка:) Я вам родич і на правах родича не можу залишатися індиферентним (В. Собко); Ватя.. була непроворна, спокійна, нешвидка і ніби апатична до всього (І. Нечуй-Левицький); Батько вернув із криміналу зломаний, знеохочений (І. Франко); Тихонов гостро бачить і чудесно описує світ. Але він — далеко не безпристрасний спостерігач (М. Рильський); Коли Марійка приходила без запрошення, Ніна була неуважна і явно не раділа їй (О. Донченко); Неспокій знову вселився у Чорногорця. Він ходив неуважливий, все на самоті (І. Сенченко); Вчений будь-якого фаху чи практик із практиків у сільському господарстві чи в промисловості, глухий до пісні, сліпий до картин і статуй, байдужий до цвітіння і розкоші живої природи — не може назватись повноцінною людиною (М. Рильський). — Пор. нечу́лий.

НЕЧУ́ЛИЙ (позбавлений чуйності, душевності, теплоти в ставленні до інших), НЕЧУ́ЙНИЙ, НЕЧУТЛИ́ВИЙ рідше, СУХИ́Й підсил., ЧЕ́РСТВИЙ підсил.; ТОВСТОШКІ́РИЙ (ТОВСТОШКУ́РИЙ) розм. (якого нічим не можна пройняти); БЕЗДУ́ШНИЙ, БЕЗСЕРДЕ́ЧНИЙ, КАМ'ЯНИ́Й підсил., КАМІ́ННИЙ рідше (нечулий, здатний бути жорстоким); ЗАГРУБІ́ЛИЙ, ЗАЧЕ́РСТВІ́ЛИЙ, ОЧЕРСТВІ́ЛИЙ (який став нечулим, байдужим, грубим). Ці чоловіки такі нечулі й просто безсердечні (Ю. Яновський); (Микола:) Я бачу, що мої страждання не доходять до тебе. Черства, схематична людина (І. Микитенко); (Терешко:) І де ти виріс такий?.. Сухий та нелюдний (М. Зарудний); Шість днів я ходила майже хвора, якась сама не своя, якась мов збожеволіла, навіть батько, нащо вже товстошкірий, помітив (П. Загребельний); Ніщо в ньому не нагадувало того бездушного педанта, яким Каргат показав себе вранці (Ю. Шовкопляс); — Так я ж не кам'яна! Хіба мені легко буде дивитися, що ви через мене і за мене страждатимете?.. (Г. Квітка-Основ'яненко); Прийдеться давати (перцю) зазнайкам, чинушам, Сухим бюрократам, зачерствілим душам — Всім тим, кому діло живе не до серця (С. Олійник). — Пор. 1. байду́жий.

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. нечулий — нечу́лий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. нечулий — Нечуйний, нечутливий, байдужий, сил. бездушний, безсердешний.  Словник синонімів Караванського
  3. нечулий — див. байдужий; жорстокий  Словник синонімів Вусика
  4. нечулий — -а, -е. 1》 Який погано сприймає зовнішні фізичні подразнення і т. ін. 2》 Позбавлений чуйності, душевності; байдужий, бездушний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. нечулий — НЕЧУ́ЛИЙ, а, е. 1. Який погано сприймає зовнішні фізичні подразнення і т. ін.; нечутливий (у 1 знач.). Нечулий до фізичного болю пацієнт. 2. Позбавлений душевності, теплоти, співчутливості у ставленні до інших; байдужий, бездушний; нечуйний.  Словник української мови у 20 томах
  6. нечулий — НЕЧУ́ЛИЙ, а, е. 1. Який погано сприймає зовнішні фізичні подразнення і т. ін. 2. Позбавлений чуйності, душевності; байдужий, бездушний. Ці чоловіки такі нечулі й просто безсердечні (Ю. Янов., II, 1954, 109).  Словник української мови в 11 томах
  7. нечулий — Нечулий, -а, -е Безчувственный, нечувствительный. К. МБ. X. 17.  Словник української мови Грінченка