нечупарний
НЕЧУПА́РНИЙ, а, е, розм.
Прикм. до нечупа́ра.
Роботи то з неї як з козла молока, гладка, неповоротка, нечупарна, вона більше дослухатися до чоловічої розмови.., – а не робила діла (Панас Мирний);
До неї підходить Женя і не Женя, а якась нечупарна молодиця в старезному широкому пальті, запнута брудною хусткою (А. Хижняк);
Обстава кімнати стара і нечупарна: посередині голий стіл на три ноги, двоє стільців, з-під клейонки у їх теліпалось якесь ганчір'я, обідраний, без спинки диван (С. Васильченко).
Словник української мови (СУМ-20)