нечутливий
НЕЧУТЛИ́ВИЙ, а, е.
1. Який погано сприймає зовнішні фізичні подразнення і т. ін.; нечулий (у 1 знач.).
Для ефективної боротьби з нечутливими до антибіотика бактеріями медична наука стає на шлях застосування комбінації кількох певних антибіотиків (з наук.-попул. літ.).
2. Позбавлений душевності, теплоти, співчутливості у ставленні до інших; нечуйний, нечулий (у 2 знач.).
Він був такий самий, як і Степан. Мабуть, усі вони, чоловіки, були такі, у всіх у них, певно, були грубі, нечутливі серця (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)