нешляхетний

НЕШЛЯХЕ́ТНИЙ, а, е.

Про людину – чия поведінка, манери, ставлення до кого-небудь не спираються на високі моральні якості.

Пам'ятаю лише хроніку: дуже нешляхетні на вигляд поляки глумилися над дуже шляхетними на вигляд німцями (із журн.);

// Який не характерізується високими моральними якостями, високими принципами і т. ін. (про поведінку, манери, ставлення до кого-небудь тощо).

Нешляхетне, грубе поводження з підлеглими працівниками (з газ.).

Значення в інших словниках

1. нешляхетний — нешляхе́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. нешляхетний — -а, -е. 1》 Не аристократичного, не дворянського походження. 2》 Який не відзначається високими моральними якостями; який не дістав доброго виховання. || Хамський, зухвалий, нахабний. Нешляхетна поведінка.  Великий тлумачний словник сучасної мови