нешпетний

НЕШПЕ́ТНИЙ, а, е, розм.

Який має певні позитивні якості, властивості; непоганий, нічогенький, досить добрий.

Один був Турн царьок нешпетний (І. Котляревський).

Значення в інших словниках

1. нешпетний — нешпе́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. нешпетний — -а, -е, діал. Неабиякий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нешпетний — Нешпе́тний, -а, -е Изрядный. Один був Турн царьок нешпетний. Котл. Ен. IV. 17.  Словник української мови Грінченка