нещадність
НЕЩА́ДНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. неща́дний 1.
За них говорили не вони самі, за них говорила війна – ні, за них говорила казенна, напхана в них злоба, звіряча нещадність, нетерпимість, тупа, фанатична, помстива зненависть до всіх, “хто не з нами” (І. Багряний);
Д. Павличко слушно твердить: “Хто прагне зробити з Т. Шевченка предтечу шовіністичної нещадності й веремії, той мусить свідомо звужувати й перекручувати його творчість” (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)