нещирий
НЕЩИ́РИЙ, а, е.
1. Який приховує свої справжні думки, почуття, наміри і т. ін.; лицемірний.
Син журив її тим, що був завсіди такий задуманий, та й якийсь нещирий до неї (Л. Мартович);
Щось приховати від Жукової, бути з нею нещирою – справа марна (О. Донченко);
// Який не відповідає справжньому станові кого-небудь, справжнім його думкам, почуттям, намірам і т. ін.; фальшивий, удаваний.
Їй стало трохи сором за свою нещиру відповідь (Леся Українка);
Мама відразу розгадала, що її радість нещира (Ірина Вільде);
Нещирі слова; Нещире кохання; Нещирі нотки.
2. Який не відповідає справжньому станові кого-небудь, справжнім його думкам, почуттям, намірам і т. ін. (про зовнішній вияв почуття, ставлення до когось, чогось тощо); удаваний.
Їй стало трохи сором за свою нещиру відповідь (Леся Українка);
Мама відразу розгадала, що її радість нещира (Ірина Вільде);
Нещирі слова;
Нещире кохання;
Нещирі нотки.
Словник української мови (СУМ-20)