Словник української мови у 20 томах

нещирий

НЕЩИ́РИЙ, а, е.

1. Який приховує свої справжні думки, почуття, наміри і т. ін.; лицемірний.

Син журив її тим, що був завсіди такий задуманий, та й якийсь нещирий до неї (Л. Мартович);

Щось приховати від Жукової, бути з нею нещирою – справа марна (О. Донченко);

// Який не відповідає справжньому станові кого-небудь, справжнім його думкам, почуттям, намірам і т. ін.; фальшивий, удаваний.

Їй стало трохи сором за свою нещиру відповідь (Леся Українка);

Мама відразу розгадала, що її радість нещира (Ірина Вільде);

Нещирі слова; Нещире кохання; Нещирі нотки.

2. Який не відповідає справжньому станові кого-небудь, справжнім його думкам, почуттям, намірам і т. ін. (про зовнішній вияв почуття, ставлення до когось, чогось тощо); удаваний.

Їй стало трохи сором за свою нещиру відповідь (Леся Українка);

Мама відразу розгадала, що її радість нещира (Ірина Вільде);

Нещирі слова;

Нещире кохання;

Нещирі нотки.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. нещирий — нещи́рий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. нещирий — Криводушний і п. ф. від ЩИРИЙ.  Словник синонімів Караванського
  3. нещирий — див. брехливий  Словник синонімів Вусика
  4. нещирий — -а, -е. Який приховує свої справжні думки, почуття, наміри і т. ін.; лицемірний. || Який не відповідає справжньому станові кого-небудь, справжнім його думкам, почуттям, намірам і т. ін.; фальшивий, удаваний. Нещирі слова.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. нещирий — ЛИЦЕМІ́РНИЙ (який приховує свої справжні думки, почуття, наміри й т. ін.), НЕЩИ́РИЙ, БРЕХЛИ́ВИЙ, СЛИЗЬКИ́Й, ФАЛЬШИ́ВИЙ, ЛУКА́ВИЙ, КРИВОДУ́ШНИЙ, КРИВОПРИСЯ́ЖНИЙ, КРУТІ́ЙСЬКИЙ, ДВОЛИ́КИЙ, ДВОЛИ́ЦИЙ, ДВОЛИ́ЧНИЙ рідко, ДВОЄДУ́ШНИЙ заст.  Словник синонімів української мови
  6. нещирий — Нещи́рий, -ра, -ре  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. нещирий — НЕЩИ́РИЙ, а, е. Який приховує свої справжні думки, почуття, наміри і т. ін.; лицемірний. Син журив її тим, що був завсіди такий задуманий, та й якийсь нещирий до неї (Март., Тв.  Словник української мови в 11 томах
  8. нещирий — Нещирий, -а, -е 1) Неискренній. 2) Не настоящій. Нещире то золото, хоть і світиться.  Словник української мови Грінченка