нещирий

НЕЩИ́РИЙ, а, е. Який приховує свої справжні думки, почуття, наміри і т. ін.; лицемірний.

Син журив її тим, що був завсіди такий задуманий, та й якийсь нещирий до неї (Март., Тв., 1954, 234);

Щось приховати від Жукової, бути з нею нещирою — справа марна (Донч., V, 1957, 338);

// Який не відповідає справжньому станові кого-небудь, справжнім його думкам, почуттям, намірам і т. ін.; фальшивий, удаваний.

Їй стало трохи сором за свою нещиру відповідь (Л. Укр., III, 1952, 590);

Мама відразу розгадала, що її радість нещира (Вільде, Повнол. діти, 1960, 4);

Нещирі слова; Нещире кохання; Нещирі нотки.

Значення в інших словниках

1. нещирий — нещи́рий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. нещирий — Криводушний і п. ф. від ЩИРИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. нещирий — див. брехливий  Словник синонімів Вусика
4. нещирий — -а, -е. Який приховує свої справжні думки, почуття, наміри і т. ін.; лицемірний. || Який не відповідає справжньому станові кого-небудь, справжнім його думкам, почуттям, намірам і т. ін.; фальшивий, удаваний. Нещирі слова.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. нещирий — НЕЩИ́РИЙ, а, е. 1. Який приховує свої справжні думки, почуття, наміри і т. ін.; лицемірний. Син журив її тим, що був завсіди такий задуманий, та й якийсь нещирий до неї (Л. Мартович); Щось приховати від Жукової, бути з нею нещирою – справа марна (О.  Словник української мови у 20 томах
6. нещирий — ЛИЦЕМІ́РНИЙ (який приховує свої справжні думки, почуття, наміри й т. ін.), НЕЩИ́РИЙ, БРЕХЛИ́ВИЙ, СЛИЗЬКИ́Й, ФАЛЬШИ́ВИЙ, ЛУКА́ВИЙ, КРИВОДУ́ШНИЙ, КРИВОПРИСЯ́ЖНИЙ, КРУТІ́ЙСЬКИЙ, ДВОЛИ́КИЙ, ДВОЛИ́ЦИЙ, ДВОЛИ́ЧНИЙ рідко, ДВОЄДУ́ШНИЙ заст.  Словник синонімів української мови
7. нещирий — Нещи́рий, -ра, -ре  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. нещирий — Нещирий, -а, -е 1) Неискренній. 2) Не настоящій. Нещире то золото, хоть і світиться.  Словник української мови Грінченка