нещільний
НЕЩІ́ЛЬНИЙ, а, е.
Який складається з частин, що не зовсім тісно, не впритул прилягають одна до одної.
Нещільний светр;
// Про туман, дим і т. ін. – негустий.
Дивитися крізь нещільну запону диму;
// Який характеризується не зовсім тісним розміщенням щодо чого-небудь.
При нещільному приляганні заготовки її треба осадити ударами молотка і додатково затиснути (з навч. літ.);
// Який має отвори, не зачиняється наглухо (про вікно, двері тощо).
В сараї не розмовляли, тільки з кутка, куди крізь нещільні двері просочувався промінчик сонця, раз у раз доносилось тихе, краюче серце зітхання-шепіт: “Яке нещастя... Хто ж Марійку мою догляне?” (О. Гуреїв).
Словник української мови (СУМ-20)