нещільний
НЕЩІ́ЛЬНИЙ, а, е. В (при) якому складові частини не щільно, не міцно з’єднуються одна з одною.
При нещільному приляганні заготовки її треба осадити ударами молотка і додатково затиснути (Фрез. справа.., 1957, 141);
// Який має отвори, не зачинений наглухо.
В сараї не розмовляли, тільки з кутка, куди крізь нещільні двері просочувався промінчик сонця, раз у раз доносилось тихе, краюче серце зітхання-шепіт: "Яке нещастя… Хто ж Марійку мою догляне?" (Гур., Новели,, 1951, 33).
Словник української мови (СУМ-11)