Словник української мови в 11 томах

нещодавній

НЕЩОДА́ВНІЙ, я, є.

1. Який відбувався, мав місце і т. ін. недавно.

Спокійно, без нещодавнього надсаду згадувала вона тепер Данила (Тулуб, Людолови, II, 1957, 121).

2. Який був ким-небудь у недалекому минулому.

Не без поради попів.. повітовий староста не хотів затвердити обрання нещодавнього арештанта, і секретарем люди вдруге обрали веселого ткача Сидора (Козл., Ю. Крук, 1957, 478).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. нещодавній — нещода́вній прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. нещодавній — [неишчодаўн'ій] м. (на) -н'ому/ -н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
  3. нещодавній — -я, -є. 1》 Який відбувався, мав місце і т. ін. недавно. 2》 Який був ким-небудь у недалекому минулому.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нещодавній — НЕЩОДА́ВНІЙ, я, є. 1. Який відбувався, мав місце і т. ін. не так давно. Спокійно, без нещодавнього надсаду згадувала вона тепер Данила (З. Тулуб). 2. Який був ким-небудь не так давно, у зовсім недалекому минулому. Не без поради попів ..  Словник української мови у 20 томах
  5. нещодавній — НЕДА́ВНІЙ (який відбувся, здійснився і т. ін. у недалекому минулому; який існує ще небагато часу; який був ким-небудь у недалекому минулому), ВЧОРА́ШНІЙ (УЧОРА́ШНІЙ) підсил.  Словник синонімів української мови
  6. нещодавній — Нещода́вній, -ня, -нє  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)