неінтересний

НЕІНТЕРЕ́СНИЙ, а, е.

Який не викликає цікавості, інтересу, не привертає до себе уваги; нецікавий.

Книжка перестала бути новинкою. Через що ж се? Очевидячки, книжка видалась неінтересною, непотрібною (М. Коцюбинський);

// розм. Непривабливий, непоказний (про людину).

– Ганно! – на все горло гукав Арсен. Вона дивиться в його бік, стримано усміхається, ніби бачить якогось хорошого, але неінтересного знайомого, і проходить далі (В. Собко).

Значення в інших словниках

1. неінтересний — неінтере́сний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. неінтересний — -а, -е. Який не викликає інтересу у кого-небудь; нецікавий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. неінтересний — НЕПОКАЗНИ́Й (який нічим не виділяється серед інших, не приваблює своїм виглядом), НЕПОМІ́ТНИЙ, НЕПРИМІ́ТНИЙ, МАЛОПОМІ́ТНИЙ, БЕЗБА́РВНИЙ підсил., НЕЗАВИ́ДНИЙ розм., НЕВИ́ДНИЙ розм., НЕВИДАТНИ́Й розм.; МИ́РШАВИЙ підсил. зневажл.  Словник синонімів української мови
4. неінтересний — НЕІНТЕРЕ́СНИЙ, а, е. Який не викликає інтересу у кого-небудь; нецікавий. Книжка перестала бути новинкою. Через що ж се? Очевидячки, книжка видалась неінтересною, непотрібною (Коцюб., III, 1956, 389); — Ганно! — на все горло гукав Арсен.  Словник української мови в 11 томах