низенький
НИЗЕ́НЬКИЙ, а, е.
Пестл. до низьки́й 1, 2.
На перелазі з'явилась низенька постать чоловіка (М. Коцюбинський);
Кошовий отаман Запорозької Січі сидів у сінях і кришив тютюн на низенькому пеньку (О. Довженко);
По стінах, під низенькою стелею, метлялись полохливі тіні (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)