низенький

НИЗЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до низьки́й 1, 2.

На перелазі з’явилась низенька постать чоловіка (Коцюб., І, 1955, 33);

Кошовий отаман Запорозької Січі сидів у сінях і кришив тютюн на низенькому пеньку (Довж., І, 1958, 229);

По стінах, під низенькою стелею, метлялись полохливі тіні (Донч., III, 1956, 7).

◊ Низе́нький уклі́н (поклі́н) — те саме, що Низьки́й уклі́н (поклі́н) ( див. низьки́й).

Вашій мамі низенький поклін від мене (Л. Укр., V, 1956, 394);

— Романе, тобі низенький уклін від Плачинди (Стельмах, Хліб.., 1959, 60).

Значення в інших словниках

1. низенький — низе́нький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. низенький — див. низький  Словник синонімів Вусика
3. низенький — [ниезен'кией] м. (на) -кому /-к'ім, мн. -к'і  Орфоепічний словник української мови
4. низенький — -а, -е. Пестл. до низький 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. низенький — НИЗЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до низьки́й 1, 2. На перелазі з'явилась низенька постать чоловіка (М. Коцюбинський); Кошовий отаман Запорозької Січі сидів у сінях і кришив тютюн на низенькому пеньку (О. Довженко); По стінах, під низенькою стелею, метлялись полохливі тіні (О. Донченко).  Словник української мови у 20 томах
6. низенький — Низе́нький, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. низенький — Низенький, низесенький, -а, -е ум. отъ низький.  Словник української мови Грінченка