низенько

НИЗЕ́НЬКО. Присл. до низе́нький.

Сонечко низенько Уже спустилось над Дніпром (Шевч., II, 1963, 42);

З ледве чутним щебетанням Низенько ластівка летить (Рильський, І, 1960, 164).

◊ Низе́нько кла́нятися (вклони́тися, поклони́тися) кому — те саме, що Ни́зько кла́нятися (вклоня́тися, вклони́тися, поклони́тися) ( див. ни́зько).

— Я йому, матінко, низенько кланяюсь у самі ноги… (Вовчок, І, 1955, 267);

Кошовий.. вклонився низенько, поклав булаву і пішов (Довж., І, 1958, 232);

Знявши гостроверху шапчину, низенько поклонився [Марко] (Тют., Вир, 1964, 9).

Значення в інших словниках

1. низенько — низе́нько прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. низенько — Присл. до низенький.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. низенько — НИЗЕ́НЬКО. Присл. до низе́нький. Сонечко низенько Уже спустилось над Дніпром (Т. Шевченко); З ледве чутним щебетанням Низенько ластівка летить (М. Рильський).  Словник української мови у 20 томах
4. низенько — Низе́нько, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. низенько — Низенько, низесенько нар. ум. отъ ни́зько.  Словник української мови Грінченка