низько

НИ́ЗЬКО, вищ. ст. ни́жче.

Присл. до низьки́й 2, 6, 7.

Вже сонце низько спустилось над лісом, а він і не думав полуднувать (І. Нечуй-Левицький);

Низько хилили до землі колосся достиглі хліба (Ю. Збанацький);

Васі захотілося .. заплакати від образи. Його обдурили, підло і низько обдурили (В. Собко);

– Ха-ха-ха, – низько сміється отець Миколай (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. низько — ни́зько прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. низько — Присл. до низький 2), 6), 7). Низько кланятися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. низько — ни́зько сі́сти. Втратити колишнє високе становище, колишню впливовість (про того, хто поводився зарозуміло, хизувався перед іншими). Ти з кого так смієшся і за що? З такого смійсь, що розганявсь до неба. А низько сів, пошився сам в ніщо (П. Грабовський).  Фразеологічний словник української мови
4. низько — НЕПОРЯ́ДНО (не так, як годиться, як слід з погляду порядності), НЕДОСТО́ЙНО, НЕГІ́ДНО, НЕГА́РНО у знач. предик., НЕДО́БРЕ, НЕПРИСТО́ЙНО, ПОГА́НО у знач. предик., підсил., НЕГО́ЖЕ у знач. предик., НЕ ГОДИ́ТЬСЯ у знач. предик., перев. з інфін., ГРІХ предик.  Словник синонімів української мови
5. низько — Ни́зько, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)