низький
НИЗЬКИ́Й, а́, е́; вищ. ст. ни́жчий.
1. Який має малу відстань від нижньої частини до верхньої або який має висоту меншу від звичайної для таких предметів; протилежне високий.
Одна гора високая, а другая низька (П. Чубинський);
Настя .. хутко пройшла через палісадник, ступила на низький ганок і подзвонила (Леся Українка);
Дідусь уже сидить на маленькому стільчику перед низьким столиком (І. Багмут);
Сагайда, випроставшись між низькими деревами, якусь мить стояв приголомшений і засліплений блиском вранішньої природи (О. Гончар);
// Невисокий на зріст.
Він був низький, присадкуватий, як печериця (І. Нечуй-Левицький).
2. Який міститься на невеликій, близькій від землі віддалі.
Воно [небо] було низьке й похмуре: йшлося вже до осені (Панас Мирний);
Недалеко від хати під низькою стріхою весело стояла стаєнка, чи хлів (М. Стельмах);
// Який розташований нижче від звичайного рівня.
Коли він зійшов на горбок, перед ним встали в повній красі всі ниви, зелена пляма низької луки, далека смужечка лісу (М. Коцюбинський);
// Те саме, що низови́й 1.
Погода вирішила перемінитися. Десь піднісся вгору туман, і свіжий низький бриз забив у паруси (Ю. Яновський).
3. Який не досяг певної норми, звичайного рівня і т. ін.
– Низькі врожаї озимої пшениці на чорних парах – це результат неправильного їх обробітку у весняно-літній період (з наук. літ.);
Автотранспорт, що працює на вивезенні буряків, значну частину часу простоює під навантаженням і розвантаженням, тому використання його надто низьке (з наук.-попул. літ.);
// Який не досяг певного рівня розвитку, свідомості і т. ін.
Фабрика була досить солідна, та культурний рівень її був низький, і фільми не визначались високою якістю (О. Довженко);
– А за кражу я тобі скажу: вона від низької свідомості людини (Григорій Тютюнник).
4. Невеликий, незначний щодо кількості, сили, інтенсивності і т. ін.
Дослідження в галузі низьких та наднизьких температур відкрили перед людиною багато цікавих явищ природи (з наук.-попул. літ.);
З неї [вуглецевої сталі] виготовляють, головним чином, інструменти, які працюють з низькими швидкостями різання (з наук. літ.).
5. Який не належить до привілейованих верств суспільства.
Нікому з “товариства” не було таємницею, що брати Калиновичі походили з низького роду, що були синами вбогого канцеляриста (І. Франко);
Інтермедії писались за теоретичними настановами тогочасних поетик, згідно яких у творах такого жанру повинні були виступати лише люди так званого низького стану – селяни, студенти, козаки, москалі, слуги тощо (з наук. літ.).
6. Негідний, підлий, безчесний (про людину); ниций.
[Олімпіада Іванівна:] Любочко, серце моє, що з тобою, що він тобі сказав? [Любов (ридаючи у неї на плечі):] Ах, тьотю, які люди... низькі!.. їм же все одно, хоч би я пропала... (Леся Українка);
// Власт. такій людині.
– Для чого ти вирощуєш у собі таке низьке, негідне почуття? (О. Донченко).
7. Який звучить грубо (про звуки, голос і т. ін.); протилежне високий.
– Я Іван Посмітюх, – промовив Джеря неохоче низьким голосом (І. Нечуй-Левицький);
Тільки густий і низький .. гудок сусідньої фабрики стріпонув Галину (Є. Кротевич);
На сході блиснуло і застугоніло. Відразу почувся низький свист (С. Голованівський).
Дозе́мний (земни́й, низьки́й і т. ін.) уклі́н (поклі́н) див. уклі́н;
Низьке́ чоло́ див. чоло́;
Низьки́й бал див. бал²;
Низьки́й лоб див. лоб;
Низьки́й стан див. стан³;
Низькі́ бро́ви див. брова́.△ Генера́тор низьки́х часто́т див. генера́тор;
Звук низько́го підняття́ див. звук;
Низькі́ широ́ти див. широта́.
◇ Віддава́ти (відва́жувати, кла́сти заст. поклада́ти, склада́ти) / відда́ти (відва́жити, скла́сти) [земни́й (низьки́й, поясни́й)] поклі́н (уклі́н) див. віддава́ти;
(1) Низьки́й на о́чі, заст. – який погано бачить на далекій відстані; короткозорий.
Словник української мови (СУМ-20)