низький

НИЗЬКИ́Й, а́, е́; вищ. ст. ни́жчий.

1. Який має малу відстань від нижньої частини до верхньої або який має висоту меншу від звичайної для таких предметів; протилежне високий.

Одна гора високая, а другая низька (П. Чубинський);

Настя .. хутко пройшла через палісадник, ступила на низький ганок і подзвонила (Леся Українка);

Дідусь уже сидить на маленькому стільчику перед низьким столиком (І. Багмут);

Сагайда, випроставшись між низькими деревами, якусь мить стояв приголомшений і засліплений блиском вранішньої природи (О. Гончар);

// Невисокий на зріст.

Він був низький, присадкуватий, як печериця (І. Нечуй-Левицький).

2. Який міститься на невеликій, близькій від землі віддалі.

Воно [небо] було низьке й похмуре: йшлося вже до осені (Панас Мирний);

Недалеко від хати під низькою стріхою весело стояла стаєнка, чи хлів (М. Стельмах);

// Який розташований нижче від звичайного рівня.

Коли він зійшов на горбок, перед ним встали в повній красі всі ниви, зелена пляма низької луки, далека смужечка лісу (М. Коцюбинський);

// Те саме, що низови́й 1.

Погода вирішила перемінитися. Десь піднісся вгору туман, і свіжий низький бриз забив у паруси (Ю. Яновський).

3. Який не досяг певної норми, звичайного рівня і т. ін.

– Низькі врожаї озимої пшениці на чорних парах – це результат неправильного їх обробітку у весняно-літній період (з наук. літ.);

Автотранспорт, що працює на вивезенні буряків, значну частину часу простоює під навантаженням і розвантаженням, тому використання його надто низьке (з наук.-попул. літ.);

// Який не досяг певного рівня розвитку, свідомості і т. ін.

Фабрика була досить солідна, та культурний рівень її був низький, і фільми не визначались високою якістю (О. Довженко);

– А за кражу я тобі скажу: вона від низької свідомості людини (Григорій Тютюнник).

4. Невеликий, незначний щодо кількості, сили, інтенсивності і т. ін.

Дослідження в галузі низьких та наднизьких температур відкрили перед людиною багато цікавих явищ природи (з наук.-попул. літ.);

З неї [вуглецевої сталі] виготовляють, головним чином, інструменти, які працюють з низькими швидкостями різання (з наук. літ.).

5. Який не належить до привілейованих верств суспільства.

Нікому з “товариства” не було таємницею, що брати Калиновичі походили з низького роду, що були синами вбогого канцеляриста (І. Франко);

Інтермедії писались за теоретичними настановами тогочасних поетик, згідно яких у творах такого жанру повинні були виступати лише люди так званого низького стану – селяни, студенти, козаки, москалі, слуги тощо (з наук. літ.).

6. Негідний, підлий, безчесний (про людину); ниций.

[Олімпіада Іванівна:] Любочко, серце моє, що з тобою, що він тобі сказав? [Любов (ридаючи у неї на плечі):] Ах, тьотю, які люди... низькі!.. їм же все одно, хоч би я пропала... (Леся Українка);

// Власт. такій людині.

– Для чого ти вирощуєш у собі таке низьке, негідне почуття? (О. Донченко).

7. Який звучить грубо (про звуки, голос і т. ін.); протилежне високий.

– Я Іван Посмітюх, – промовив Джеря неохоче низьким голосом (І. Нечуй-Левицький);

Тільки густий і низький .. гудок сусідньої фабрики стріпонув Галину (Є. Кротевич);

На сході блиснуло і застугоніло. Відразу почувся низький свист (С. Голованівський).

Дозе́мний (земни́й, низьки́й і т. ін.) уклі́н (поклі́н) див. уклі́н;

Низьке́ чоло́ див. чоло́;

Низьки́й бал див. бал²;

Низьки́й лоб див. лоб;

Низьки́й стан див. стан³;

Низькі́ бро́ви див. брова́.△ Генера́тор низьки́х часто́т див. генера́тор;

Звук низько́го підняття́ див. звук;

Низькі́ широ́ти див. широта́.

◇ Віддава́ти (відва́жувати, кла́сти заст. поклада́ти, склада́ти) / відда́ти (відва́жити, скла́сти) [земни́й (низьки́й, поясни́й)] поклі́н (уклі́н) див. віддава́ти;

(1) Низьки́й на о́чі, заст. – який погано бачить на далекій відстані; короткозорий.