низький

НИЗЬКИ́Й, а́, е́; вищ. ст. ни́жчий, а, е.

1. Який має малу відстань від нижньої частини до верхньої або який має висоту меншу від звичайної для таких предметів; протилежне високий.

Одна гора високая, а другая низька (Чуб., V, 1874, 38);

Настя.. хутко пройшла через палісадник, ступила на низький ганок і подзвонила (Л. Укр., III, 1952, 582);

Дідусь уже сидить на маленькому стільчику перед низьким столиком (Багмут, Опов., 1959, 11);

Сагайда, випроставшись між низькими деревами, якусь мить стояв приголомшений і засліплений блиском вранішньої природи (Гончар, III, 1959, 316);

// Невисокий на зріст.

Він був низький, присадкуватий, як печериця (Н.-Лев., IV, 1956, 312).

Низьки́й лоб; Низьке́ чоло́ — вузький невеликий лоб.

Лев’яча грива рудого і трохи закучерявленого волосся обрамляє його низький лоб (Грим., Подробиці.., 1956, 24);

Його низьке чоло, що забігало у заросль волосся.., покрили зморшки (Коцюб., II, 1955, 369);

Низьки́й стан — стан, нижчий від звичайного, нормального.

Спідниця обхопила круглий і низький стан, урізуючись у боки червоною крайкою (Мирний, III, 1954, 179);

Низьки́й уклі́н (поклі́н) — уклін, коли людина нагинається до землі.

Халимон уже повернувся додому і тепер разом з жінкою на воротях зустріли тачанку низькими поклонами (Панч, Гарні хлопці, 1959, 90);

Низькі́ бро́ви — брови, які нависають на очі.

З-під густих низьких брів блищали невеликі темні горді очі (Н.-Лев., II, 1956, 252).

2. Який міститься на невеликій, близькій від землі віддалі.

Воно [небо] було низьке й похмуре: йшлося вже до осені (Мирний, І, 1949, 219);

Недалеко від хати під низькою стріхою весело стояла стаєнка, чи хлів (Стельмах, II, 1962, 398);

// Який розташований нижче від звичайного рівня.

Коли він зійшов на горбок, перед ним встали в повній красі всі ниви, зелена пляма низької луки, далека смужечка лісу (Коцюб., II, 1955, 394);

// Те саме, що низови́й 1.

Погода вирішила перемінитися. Десь піднісся вгору туман, і свіжий низький бриз забив у паруси (Ю. Янов., II, 1958, 73).

3. Який не досяг певної норми, звичайного рівня і т. ін.

— Низькі врожаї озимої пшениці на чорних парах — це результат неправильного їх обробітку у весняно-літній період (Хлібороб Укр., 9, 1965, 8);

Автотранспорт, що працює на вивезенні буряків, значну частину часу простоює під навантаженням і розвантаженням, тому використання його надто низьке (Нові спос. вирощ.. буряків, 1956, 138);

// Який не досяг певного рівня розвитку, свідомості і т. ін.

Фабрика була досить солідна, та культурний рівень її був низький, і фільми не визначались високою якістю (Довж., І, 1958 20);

— А за кражу я тобі скажу: вона від низької свідомості людини (Тют., Вир, 1964, 140).

◊ Низьки́й бал — оцінка, що відбиває незадовільні успіхи або незадовільну поведінку.

В його білеті завжди рясно рябіє низькими балами (Стельмах, Хліб.., 1959, 87).

4. Невеликий, незначний щодо кількості, сили, інтенсивності і т. ін.

Дослідження в галузі низьких та наднизьких температур відкрили перед людиною багато цікавих явищ природи (Наука.., 8, 1962, 23);

З неї [вуглецевої сталі] виготовляють, головним чином, інструменти, які працюють з низькими швидкостями різання (Різальні інстр.., 1959, 6).

5. У класовому суспільстві — який не належить до знатного роду, до привілейованих верств суспільства.

Нікому з "товариства" не було таємницею, що брати Калиновичі походили з низького роду, що були синами вбогого канцеляриста (Фр., VI, 1951, 202);

Інтермедії писались за теоретичними настановами тогочасних поетик, згідно яких у творах такого жанру повинні були виступати лише люди так званого низького стану — селяни, студенти, козаки, москалі, слуги тощо (Рад. літ-во, 1, 1963, 107).

6. Негідний, підлий, безчесний (про людину).

[Олімпіада Іванівна:] Любочко, серце моє, що з тобою, що він тобі сказав? [Любов (ридаючи у неї на плечі):] Ах, тьотю, які люди… низькі!.. їм же все одно, хоч би я пропала… (Л. Укр., II, 1951, 76);

// Власт. такій людині.

— Для чого ти вирощуєш у собі таке низьке, негідне почуття? (Донч., V, 1957, 489).

7. Який звучить грубо (про звуки, голос і т. ін.); протилежне високий.

— Я Іван Посмітюх, — промовив Джеря неохоче низьким голосом (Н.-Лев., II, 1956, 252);

Тільки густий і низький .. гудок сусідньої фабрики стріпонув Галину (Крот., Сини.., 1948, 8);

На сході блиснуло і застугоніло. Відразу почувся низький свист (Голов., Тополя.., 1965, 136).