низький
(зростом), вузлуватий, гном, гномик, дрібний, дрібнорослий, дрібнуватий, замірок, замухришка, каракуць, каракуцька, карапуз, карапузистий, карапузкуватий, карапузуватий, карлик, карликовий, карликуватий, карло, карложа, карлуватий, карля, картан, кирдик, кирдичка (ч.), кирдя, кирик, кобик, ковба, ковтюх, коношкуватий, коношок, коротай, коротконогий, коротун, коротушко, коротюшка, корцюбатий, кургузий, кургуз-короток (у загадці про віник), курдик, курдупель, курдупелька, курдупельний, куцак, куцан, куцанчик, куценький, куций, куцилен, куцолапий, куцоногий, куцупердок, ліліпут, ліліпутик, маленький, малий, маломірок, малорослий, малюх, мацьопа, миршавий, мишастий, натоптуватий, невисокий, недогризок, недогризкуватий, недомірок, недоміркуватий, недоросток, недоросткуватий, низенький, низесенький, низькорослий, низькуватий, обрубкуватий, обрубок, огризок, одземкуватий, оклецькуватий (невисокий, але кремезний), окоренкуватий, опецькуватий, опецьок, осадкуватий, отакенький (із жестом), отакесенький, отакцй, отакінький, отакісінький, отакісічкий, отакунький, отакусінький, отакусічкий, оттакенький, оттакесенький, оттакий, оттакінький, оттакісінький, оттакісічкий, оттакіський, оттакунький, оттакусінький, оттакуський, оцупок, оцупкуватий, ощербок, петелегузий, перестрибок, пиндюрка, пипдюрочка, пігмей, підсадкуватий, приземистий, приземкуватий, приземок, прикадкуватий, присадистий, присадкуватий, присядистий, пупс, пупсик, сморчок, хлоп'якуватий, чоловічок (знев. про низького), швигалка, щуплявий
Фразеологічні синоніми: від горшка два вершка; з мізинець завбільшки; з наперсток; із трясцю завбільшки; коникові по коліна; коти недогризли; малий на зріст; мені по пояс; мов на корені градом прибитий; мужичок з кулачок; на зріст не вдався; на корч заввишки; не вдався ростом; невеликий на зріст; невеликого зросту; невеличкий на зріст; не вийшов ростом; низький, як полумацьок (полумисок); низького росту; низької постави; попід руки (кому); постояти нема біля кого; різницький стрвпець; ростом з гвинтівку без штика; собачий недогризок; три пуди з одежею; трохи не при землі; хлоп'я невеличке; як горстока (про жінок); як кіт навсидячки; як наперсток; як печериця
Приповідки: Вбився в ріст, як заєць у хвіст. Підріс свині під хвіст. Росте вниз, як коров'ячий хвіст. Як з мішка показать, так скажуть: "Дядьку, йди косити". Маленька собачка — повік щеня. (Див. також "малий")
Значення в інших словниках
- низький — (який невисокий) малий, невисокий, невеликий, низькорослий, (дуже низький) маленький, карликуватий, куций, приземний, присадкуватий, (на невеликій висоті) невисокий, (про хмари) навислий, (про звуки) грубий, густий, басовитий. Словник синонімів Полюги
- низький — низький – ниций Низький – переносно “підлий, негідний”. На жаль, останнім часом майже вийшов з ужитку раніше поширений його синонім ниций. “Жірондіст: Ти, як ниций кат, хотів би знищити не тільки тіло, а й розум, виточив би вкупі з кров’ю мою ідею!... «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- низький — низьки́й прикметник Орфографічний словник української мови
- низький — Невисокий, (хто) малий, присадкуватий, низькорослий, карлуватий; (лоб) вузький; (уклін) доземний; (вітер) низовий; (врожай) мізерний; (- міру вияву) незначний, неінтенсивний <н. Словник синонімів Караванського
- низький — [ниез'кий] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
- низький — -а, -е. 1》 Який має малу відстань від нижньої частини до верхньої або який має висоту меншу від звичайної для таких предметів; прот. високий. || Невисокий на зріст. Низький уклін. 2》 Який міститься на невеликій, близькій від землі віддалі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- низький — НИЗЬКИ́Й, а́, е́; вищ. ст. ни́жчий. 1. Який має малу відстань від нижньої частини до верхньої або який має висоту меншу від звичайної для таких предметів; протилежне високий. Одна гора високая, а другая низька (П. Чубинський); Настя .. Словник української мови у 20 томах
- низький — син. баскетболіст, бждонц, блоха в скафандрі, курдупель, шибзик, шкварка, штемп. Словник жарґонної лексики української мови
- низький — би́ти (низькі́ (глибо́кі)) покло́ни. 1. Шанобливо вклонятися, виражаючи почуття поваги. То плакавши, то поклони бивши, розкраснілася (розчервонілася) Галочка (Г. Квітка-Основ’яненко); // Молитися. Фразеологічний словник української мови
- низький — ГЛУХИ́Й (про голос, звуки — який нечітко чується); ПРИГЛУ́ШЕНИЙ (трохи стишений); ПРИГЛУ́ХЛИЙ, ГЛУХУВА́ТИЙ розм., ЗАТУШКО́ВАНИЙ розм. Словник синонімів української мови
- низький — Низьки́й, -ка́, -ке́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- низький — НИЗЬКИ́Й, а́, е́; вищ. ст. ни́жчий, а, е. 1. Який має малу відстань від нижньої частини до верхньої або який має висоту меншу від звичайної для таких предметів; протилежне високий. Одна гора високая, а другая низька (Чуб., V, 1874, 38); Настя.. Словник української мови в 11 томах