низькоділ

Значення в інших словниках

1. низькоділ — низькоді́л іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
2. низькоділ — -долу, ч., рідко. Низька місцевість; низина. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. низькоділ — НИЗЬКОДІ́Л, до́лу, ч. Низька місцевість; низина. Попід полониною, по котрій вони їхали, широко розіслався зелений низькоділ (М. Коцюбинський); В низькодолі сумовито похилені верби велетенською підковою охоплювали засніжений став (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
4. низькоділ — НИЗИНА́ (низька місцевість), НИЗОВИНА́, НИЗ, ПОДІ́Л, НИЗЬКОДІ́Л рідше. Воно (село) на правому, на високому березі Осколу починається, потім розляглося в долині, низиною (Остап Вишня); Горпина звернула з шляху у вибалок... Словник синонімів української мови
5. низькоділ — Низькоді́л, -до́лу, на -до́лі; -до́ли, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. низькоділ — НИЗЬКОДІ́Л, до́лу, ч., рідко. Низька місцевість; низина. Попід полониною, по котрій вони їхали, широко розіслався зелений низькоділ (Коцюб., І, 1955, 196); В низькодолі сумовито похилені верби велетенською підковою охоплювали засніжений став (Стельмах, Правда.., 1961, 20). Словник української мови в 11 томах
7. низькоділ — Низькоділ, -до́лу м. Низменность, низкое мѣсто. За високими горами, десь на низькодолі. Мкр. Н. 12. Словник української мови Грінченка