низовина

I

балка, береговина, вибалок, видолина, видолинок, видолок, вилуг, впадина, діл, долець, долина, долинка, долинонька, долиночка, долок, заглибина, западина, западь, заплава, заплавина, задолинок, кітлина, котловина, логвина, логвисько, логвище, логовина, логовисько, логовивище, ложок, лощина, лощовина і лощовина, луг, лугов'є, луговина, лужжя, лужина, лужка (низовина, поросла лісом), лука, лягавина, маринка (заболочена низовина), міжгір'я, моква, моклавина, моклина, моклиця (місце, що заливає весняною водою), мокляк, мокрець, мокрина, мокровина, мокряниця, моріг, мочар, мочерет, мочиха (долина з водою), мурага (мокра низина, поросла травою), низ, низина, низинка, низиння, низовинка, низов'я, низькоділ, оболоння, оболонь, озерявина (висохле озеро), падина, паділ, падол, падь, палука, перебалок, під, підок, піскуваха (низьке піщане місце), плавля, плавня, побережжя, побережина, подина, поділ, поділля, подолок, поліг, полісся (низька лісиста місцевість), пониззя, понизов'я, поріччя, придолина, придолинка, придолинок, річище, розділ (у горах), роздол, розпадок, удоль, узлучина, улога, улоговина, уложина, уляговина, урочище

Приповідки: Долом і горою. За горами, за долами. По горах і долах. Через гори, через доли

II

див. Земля

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. низовина — низовина́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири низовини́ Орфографічний словник української мови
  2. низовина — -и, ж. 1》 геогр. Рівнинна частина суходолу, абсолютна висота якої не перевищує 200 м над рівнем моря. 2》 Те саме, що низина 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. низовина — НИЗОВИНА́, и́, ж. 1. геогр. Рівнинна частина суходолу, абсолютна висота якої не перевищує 200 м над рівнем моря. З півночі на південь [України] лежать Придніпровська, а на півдні Причорноморська низовини (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. низовина — Територія материка на висоті 0-300 м в.р.м.; утворюється в осн. внаслідок концентрації відкладів. Універсальний словник-енциклопедія
  5. низовина — НИЗИНА́ (низька місцевість), НИЗОВИНА́, НИЗ, ПОДІ́Л, НИЗЬКОДІ́Л рідше. Воно (село) на правому, на високому березі Осколу починається, потім розляглося в долині, низиною (Остап Вишня); Горпина звернула з шляху у вибалок... Словник синонімів української мови
  6. низовина — НИЗОВИНА́, и́, ж. 1. геогр. Рівнинна частина суходолу, абсолютна висота якої не перевищує 200 м над рівнем моря. З півночі на південь [України] лежать Придніпровська, а на півдні Причорноморська низовини (Визначні місця Укр. Словник української мови в 11 томах
  7. низовина — Низовина, -ни ж. Низьменность, луговое мѣсто. Словник української мови Грінченка