низовина

НИЗИНА́ (низька місцевість), НИЗОВИНА́, НИЗ, ПОДІ́Л, НИЗЬКОДІ́Л рідше. Воно (село) на правому, на високому березі Осколу починається, потім розляглося в долині, низиною (Остап Вишня); Горпина звернула з шляху у вибалок, пройшла низовиною і збігла на пагорбок (О. Десняк); Сонце ще більше пригріє, В лузі закаркає грак; Повідь низи і долини покриє (Я. Щоголів); За Россю, на подолі, ніби спочивав густий дубовий ліс (І. Нечуй-Левицький). — Пор. доли́на, 1. запа́дина.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

низовина — низовина́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири низовини́ Орфографічний словник української мови
низовина — I балка, береговина, вибалок, видолина, видолинок, видолок, вилуг, впадина, діл, долець, долина, долинка, долинонька, долиночка, долок, заглибина, западина, западь, заплава, заплавина, задолинок, кітлина, котловина, логвина, логвисько, логвище... Словник синонімів Вусика
низовина — -и, ж. 1》 геогр. Рівнинна частина суходолу, абсолютна висота якої не перевищує 200 м над рівнем моря. 2》 Те саме, що низина 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
низовина — НИЗОВИНА́, и́, ж. 1. геогр. Рівнинна частина суходолу, абсолютна висота якої не перевищує 200 м над рівнем моря. З півночі на південь [України] лежать Придніпровська, а на півдні Причорноморська низовини (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
низовина — Територія материка на висоті 0-300 м в.р.м.; утворюється в осн. внаслідок концентрації відкладів. Універсальний словник-енциклопедія
низовина — НИЗОВИНА́, и́, ж. 1. геогр. Рівнинна частина суходолу, абсолютна висота якої не перевищує 200 м над рівнем моря. З півночі на південь [України] лежать Придніпровська, а на півдні Причорноморська низовини (Визначні місця Укр. Словник української мови в 11 томах
низовина — Низовина, -ни ж. Низьменность, луговое мѣсто. Словник української мови Грінченка