низький —
низький – ниций Низький – переносно “підлий, негідний”. На жаль, останнім часом майже вийшов з ужитку раніше поширений його синонім ниций. “Жірондіст: Ти, як ниций кат, хотів би знищити не тільки тіло, а й розум, виточив би вкупі з кров’ю мою ідею!...
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
низький —
низьки́й прикметник
Орфографічний словник української мови
низький —
-а, -е. 1》 Який має малу відстань від нижньої частини до верхньої або який має висоту меншу від звичайної для таких предметів; прот. високий. || Невисокий на зріст. Низький уклін. 2》 Який міститься на невеликій, близькій від землі віддалі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
низький —
НИЗЬКИ́Й, а́, е́; вищ. ст. ни́жчий. 1. Який має малу відстань від нижньої частини до верхньої або який має висоту меншу від звичайної для таких предметів; протилежне високий. Одна гора високая, а другая низька (П. Чубинський); Настя ..
Словник української мови у 20 томах
низький —
син. баскетболіст, бждонц, блоха в скафандрі, курдупель, шибзик, шкварка, штемп.
Словник жарґонної лексики української мови
низький —
би́ти (низькі́ (глибо́кі)) покло́ни. 1. Шанобливо вклонятися, виражаючи почуття поваги. То плакавши, то поклони бивши, розкраснілася (розчервонілася) Галочка (Г. Квітка-Основ’яненко); // Молитися.
Фразеологічний словник української мови
низький —
ГЛУХИ́Й (про голос, звуки — який нечітко чується); ПРИГЛУ́ШЕНИЙ (трохи стишений); ПРИГЛУ́ХЛИЙ, ГЛУХУВА́ТИЙ розм., ЗАТУШКО́ВАНИЙ розм.
Словник синонімів української мови
низький —
Низьки́й, -ка́, -ке́
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
низький —
НИЗЬКИ́Й, а́, е́; вищ. ст. ни́жчий, а, е. 1. Який має малу відстань від нижньої частини до верхньої або який має висоту меншу від звичайної для таких предметів; протилежне високий. Одна гора високая, а другая низька (Чуб., V, 1874, 38); Настя..
Словник української мови в 11 томах