низькопоклонник
НИЗЬКОПОКЛО́ННИК, а, ч., зневажл.
Той, хто догоджає комусь із корисливою метою, хто плазує перед ким-небудь; підлабузник.
Словник української мови (СУМ-20)НИЗЬКОПОКЛО́ННИК, а, ч., зневажл.
Той, хто догоджає комусь із корисливою метою, хто плазує перед ким-небудь; підлабузник.
Словник української мови (СУМ-20)