нирок
НИРО́К, нирка́, ч.
1. Дикий водоплавний птах родини качиних, що добуває їжу, надовго пірнаючи під воду; нирець, норець, пірникоза.
Чайка сліпуче зблисне в повітрі або з'явиться з-поміж хвиль самотній нирок, виткнеться чорною головкою і пірне знов, зникне, як і не було його (О. Гончар).
2. розм. Одноразове різке занурення у воду з головою.
Словник української мови (СУМ-20)