нищівний
НИЩІВНИ́Й, а́, е́.
Який має велику руйнівну, знищувальну силу.
Здійснити програму роззброєння – значить назавжди ліквідувати загрозу нищівної війни, назавжди утвердити мир на землі (з публіц. літ.);
Вони [німці] панічно тікали з Веселого, підставляючи під нищівний вогонь свою живу силу й техніку (Іван Ле);
// Дуже великий, сильний.
Жити в наметах у степу тут не дуже зручно, набридають чорні бурі з їх нищівною силою (Л. Дмитерко);
Наші хоробрі партизани зуміють проникнути в найглибші тили ворога першими, щоб там завдати ряд нищівних ударів (А. Шиян);
// Різкий, нещадний, непримиренний.
Піддавати нищівній критиці дії опонента;
// Сповнений зневаги, осуду, презирства.
На бігу Козаков метнув нищівний погляд на Македона і люто вхопив його рисака за храп (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)