нищівний

НИЩІВНИ́Й, а́, е́. Який має велику руйнівну, знищувальну силу.

Здійснити програму роззброєння — значить назавжди ліквідувати загрозу нищівної війни, назавжди утвердити мир на землі (Ком. Укр., 10, 1959, 5);

Вони [німці] панічно тікали з Веселого, підставляючи під нищівний вогонь свою живу силу й техніку (Ле, Мої листи, 1945, 181);

// Дуже великий, сильний.

Жити в наметах у степу тут не дуже зручно, набридають чорні бурі з їх нищівною силою (Дмит., Розлука, 1957, 186);

Наші хоробрі партизани зуміють проникнути в найглибші тили ворога першими, щоб там завдати ряд нищівних ударів (Шиян, Партиз. край, 1946, 128);

// Різкий, нещадний, непримиренний.

Ленін піддав нищівній критиці антимарксистські погляди Богданова та інших махістів на суспільство (Біогр. Леніна, 1955, 105);

// Сповнений зневаги, осуду, презирства.

На бігу Козаков метнув нищівний погляд на Македона і люто вхопив його рисака за храп (Гончар, І, 1954, 399).

Значення в інших словниках

1. нищівний — нищівни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. нищівний — (удар) руйнівний, знищувальний, розтрощувальний; (як міра вияву) СТРАШЕННИЙ; (- критику) різкий, нещадний, непримиренний; (погляд) убивчий.  Словник синонімів Караванського
3. нищівний — Всеперемагаючий, всепереможний, всесильний, всерозтрощуючий (рідк.), знищуючий, непримиренний, нещадний, переможний, різкий, руйнівний, сильний Фразеологічні синоніми: нищівний вогонь; нищівний удар  Словник синонімів Вусика
4. нищівний — [ниешч'іўний] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
5. нищівний — -а, -е. Який має велику руйнівну, знищувальну силу. || Дуже великий, сильний. || Різкий, нещадний, непримиренний. || Сповнений зневаги, осуду, презирства.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. нищівний — НИЩІВНИ́Й, а́, е́. Який має велику руйнівну, знищувальну силу. Здійснити програму роззброєння – значить назавжди ліквідувати загрозу нищівної війни, назавжди утвердити мир на землі (з публіц. літ.  Словник української мови у 20 томах
7. нищівний — НИЩІВНИ́Й (який має велику руйнівну, знищувальну силу); РАЗЮ́ЧИЙ, УБИ́ВЧИЙ (ВБИ́ВЧИЙ), УБІ́ЙЧИЙ (ВБІ́ЙЧИЙ) заст. (перев. про удар, вогонь із зброї тощо); ЗНИ́ЩУВАЛЬНИЙ (який завдає нищівного удару).  Словник синонімів української мови