новація
НОВА́ЦІЯ, ї, ж.
1. Нововведення.
В романі “День для прийдешнього” [П. Загребельного ] новації письменника в галузі художньої специфіки виглядають цілком переконливо (з газ.).
2. В юриспруденції – припинення зобов'язання за згодою сторін через заміну його новим.
Новація не допускається щодо зобов'язань про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, про сплату аліментів та в інших випадках, встановлених законом (з мови документів).
Словник української мови (СУМ-20)