новація

нова́ція

-ї, ж.

1》 В юриспруденції – припинення зобов'язання за згодою сторін через заміну його новим.

2》 Нововведення.

Значення в інших словниках

1. новація — нова́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. новація — [новац'ійа] -йі, ор. -йеійу  Орфоепічний словник української мови
3. новація — Новиця, див. новизна  Словник чужослів Павло Штепа
4. новація — НОВА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Нововведення. В романі “День для прийдешнього” [П. Загребельного ] новації письменника в галузі художньої специфіки виглядають цілком переконливо (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
5. новація — (англ. revival) новий порядок, звичай, метод, винахід, явище. З моменту прийняття до розповсюдження новинка поліпшеної якості — стає нововведенням (інновацією).  Економічний словник
6. новація — нова́ція (лат. novatio – оновлення, зміна, від novo – оновлюю) 1. В капіталістичному господарстві припинення попередньо діючого зобов’язання сторін, заміна його іншим, новим зобов’язанням (напр.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. новація — НОВОВВЕ́ДЕННЯ (щось нове, вперше запроваджене в побут, у практику), НОВИНА́, НОВИ́НКА, НОВА́ЦІЯ книжн.; НОВА́ТОРСТВО (щодо запровадження чого-небудь значного, суспільно корисного, прогресивного і т. ін.). Доярки ходили..  Словник синонімів української мови
8. новація — НОВА́ЦІЯ, ї, ж. 1. В юриспруденції — припинення зобов’язання за згодою сторін через заміну його новим. 2. Нововведення. В романі "День для прийдешнього" [П. Загребельного ] новації письменника в галузі художньої специфіки виглядають цілком переконливо (Літ. Укр., 19.ІІ 1965, 3).  Словник української мови в 11 томах
9. новація — рос. новация (латин. novatio-оновлення, зміна, від novo — оновлюю) — 1-У підприємстві — припинення попередніх зобов'язань іншими, оновленими, ефективнішими: заміна одного зобов'язання однією з договірних сторін іншим, але подібним...  Eкономічна енциклопедія