новачок
НОВАЧО́К, чка́, ч.
Те саме, що нова́к.
Микоша оглядав сьогодні актовий зал гімназії – той самий, куди вперше увійшов сім років тому боязким новачком (О. Полторацький);
В нашу камеру впустили новачка (Ю. Збанацький);
В 90-х роках Грабовський не був новачком у галузі перекладання української поезії на російську мову (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)