Словник української мови у 20 томах

новорочник

НОВОРО́ЧНИК, а, ч., заст.

Альманах.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. новорочник — Новорочник, -ка м. Альманахъ. Сніп, український новорочник. Зкрутив Александр Корсун. Рік первий. Харьк. 1841.  Словник української мови Грінченка