новоутворення
НОВОУТВО́РЕННЯ, я, с.
1. Те саме, що новотві́р.
Займенники, як і числівники, становлять замкнену групу, що в сучасній мові не поповнюється новоутвореннями (з наук. літ.);
Однією з найбільш хвилюючих і актуальних проблем сучасної медицини є проблема боротьби проти злоякісних новоутворень (з наук.-попул. літ.).
2. мед. Фізіологічні нарости на тілі людини, які не були в неї від народження, а з'явилися згодом.
Всі знають, що бородавки, папіломи та інші новоутворення на шкірі за певних умов можуть перероджуватись у злоякісні (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)