новісінький
НОВІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм.
Зовсім, дуже новий.
Канапка вже стояла в салоні, – новісінька, модного фасону (Леся Українка);
Широкоплечий військовий .. порипував новісінькими чобітьми (Григорій Тютюнник);
Повз нас пробігали новісінькі величезні паровози (Л. Смілянський).
Словник української мови (СУМ-20)