ногата

НОГА́ТА, и, ж.

У стародавній Русі – дрібна грошова одиниця.

[Ярослав:] Ну, п'ятдесят, і більше ні ногати. [Сильвестр:] Бери, Іудо! Це ж велика плата (І. Кочерга);

– А де грошей на ті чобітки взяти? Аж п'ять ногат треба (А. Хижняк).

Значення в інших словниках

1. ногата — нога́та іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. ногата — -и, ж. У Київській Русі – дрібна грошова одиниця, що з'явилася у 10 ст. і важила близько 2,5 г; в 11 ст. дорівнювала 1/20 гривні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ногата — нога́та (від араб. нагд – добра, добірна монета) одна з давньоруських назв арабської срібної монети дирхема. Була поширена на Русі в 10-12 ст.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. ногата — НОГА́ТА, и, ж. У стародавній Русі — дрібна грошова одиниця. [Ярослав:] Ну, п’ятдесят, і більше ні ногати. [Сильвестр:] Бери, Іудо! Це ж велика плата (Коч., П’єси, 1951, 95); — А де грошей на ті чобітки взяти? Аж п’ять ногат треба (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 4).  Словник української мови в 11 томах
5. ногата — рос. ногата (від араб. нагд — добра, добірна монета) — одна з назв арабської срібної монети — дирхеми. Була поширена в Україні-Русі в Х-ХІІ ст.  Eкономічна енциклопедія