ногата
НОГА́ТА, и, ж. У стародавній Русі — дрібна грошова одиниця.
[Ярослав:] Ну, п’ятдесят, і більше ні ногати. [Сильвестр:] Бери, Іудо! Це ж велика плата (Коч., П’єси, 1951, 95);
— А де грошей на ті чобітки взяти? Аж п’ять ногат треба (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 4).
Словник української мови (СУМ-11)