ножака
НОЖА́КА, и, ч.
Збільш. до ніж¹.
Ріжуть мене ножакою і б'ють мене ломакою (Номис);
– А чи не траплялося вам, у лісі живучи, зі справжніми злодіями стяватися [зустрічатися], з такими, що не пожалує й ножаку в спину встромити, як діло не по його? (Г. Хоткевич).
Словник української мови (СУМ-20)