ножик
НО́ЖИК, а, ч.
Зменш. до ніж¹.
Перед Хотенком на столі лежали вбогі Грицеві пожитки: зламаний ножик, гребінець з виламаними зубцями та два пожмакані аркушики з учнівського зошита (Ю. Збанацький);
* У порівн. Григорій Михайлович перегинається, мов ножик (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)