ножик
НО́ЖИК, а, ч. Зменш, до ніж¹.
Перед Хотенком на столі лежали вбогі Грицеві пожитки: зламаний ножик, гребінець з виламаними зубцями та два пожмакані аркушики з учнівського зошита (Збан., Ліс. красуня, 1955, 95);
*У порівн. Григорій Михайлович перегинається, мов ножик (Стельмах, II, 1962, 99).
Словник української мови (СУМ-11)