ножиці
НО́ЖИЦІ, жиць, мн.
1. Інструмент для різання, стриження, що складається з двох навхрест з’єднаних ножів з ручками у вигляді кілець.
Вони витягували гачками товсті або чорні нитки, зрізували ножицями вузлики (Н.-Лев., II, 1956, 97);
Редактор Круг сидів у себе за столом над поштою і довгими ножицями зрізував краєчки конвертів (Панч, II, 1956, 53);
Явдоха зігріла три чавуни води, обстригла ножицями голову і бороду такими "покосами", що жаль було глянути на чоловіка (Тют., Вир, 1964, 367).
2. Машина-знаряддя для різання різних матеріалів, що застосовується перев. на металообробних підприємствах.
Листовий метал ріжуть.. за допомогою електроножиць або роликових ножиць (Слюс. справа, 1957, 168).
∆ Гільйоти́нні но́жиці див. гільйоти́нний.
Словник української мови (СУМ-11)