Словник української мови у 20 томах

ножиці

НО́ЖИЦІ, жиць, мн.

1. Інструмент для різання, стриження, що складається з двох навхрест з'єднаних ножів з ручками у вигляді кілець.

Вони витягували гачками товсті або чорні нитки, зрізували ножицями вузлики (І. Нечуй-Левицький);

Редактор Круг сидів у себе за столом над поштою і довгими ножицями зрізував краєчки конвертів (П. Панч);

Явдоха зігріла три чавуни води, обстригла ножицями голову і бороду такими “покосами”, що жаль було глянути на чоловіка (Григорій Тютюнник).

2. Машина-знаряддя для різання різних матеріалів, що застосовується перев. на металообробних підприємствах.

Листовий метал ріжуть .. за допомогою електроножиць або роликових ножиць (з навч. літ.).

△ (1) Гільйоти́нні но́жиці, техн. – ножиці для прямолінійного різання листового металу.

Листовий метал ріжуть на паралельних гільйотинних ножицях, а також за допомогою електроножиць або роликових ножиць (з навч. літ.);

Не один рік ідуть на заводі розмови про потребу встановити упори до гільйотинних ножиць пресового цеху, щоб можна було різати метал за розміром (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. ножиці — но́жиці множинний іменник  Орфографічний словник української мови
  2. ножиці — І рідко ножички Церковний предмет — ножиці, які використовують для здійснення обряду постриження  Словник церковно-обрядової термінології
  3. ножиці — [ножиец'і] -иец'  Орфоепічний словник української мови
  4. ножиці — -жиць, мн. 1》 Інструмент для різання, стриження, що складається з двох навхрест з'єднаних ножів з ручками у вигляді кілець. 2》 Машина-знаряддя для різання різних матеріалів, що застосовується перев. на металообробних підприємствах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ножиці — Удар у стіл, а ножиці відозвуться. Винуватий відозветься, коли спімнути про злочин. Зрадив себе.  Приповідки або українсько-народня філософія
  6. ножиці — Но́жиці, -жиць, -жицям  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. ножиці — НО́ЖИЦІ, жиць, мн. 1. Інструмент для різання, стриження, що складається з двох навхрест з’єднаних ножів з ручками у вигляді кілець. Вони витягували гачками товсті або чорні нитки, зрізували ножицями вузлики (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
  8. ножиці — Но́жиці, -ць м. мн. Ножницы. Вдарь у стіл — ножиці обізвуться. Ном. № 6799.  Словник української мови Грінченка