ножиці
НО́ЖИЦІ, жиць, мн.
1. Інструмент для різання, стриження, що складається з двох навхрест з'єднаних ножів з ручками у вигляді кілець.
Вони витягували гачками товсті або чорні нитки, зрізували ножицями вузлики (І. Нечуй-Левицький);
Редактор Круг сидів у себе за столом над поштою і довгими ножицями зрізував краєчки конвертів (П. Панч);
Явдоха зігріла три чавуни води, обстригла ножицями голову і бороду такими “покосами”, що жаль було глянути на чоловіка (Григорій Тютюнник).
2. Машина-знаряддя для різання різних матеріалів, що застосовується перев. на металообробних підприємствах.
Листовий метал ріжуть .. за допомогою електроножиць або роликових ножиць (з навч. літ.).
△ (1) Гільйоти́нні но́жиці, техн. – ножиці для прямолінійного різання листового металу.
Листовий метал ріжуть на паралельних гільйотинних ножицях, а також за допомогою електроножиць або роликових ножиць (з навч. літ.);
Не один рік ідуть на заводі розмови про потребу встановити упори до гільйотинних ножиць пресового цеху, щоб можна було різати метал за розміром (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)