Словник української мови у 20 томах

ножівка

НОЖІ́ВКА, и, ж.

Невелика ручна пилка з однією ручкою.

Тремтячою рукою витягав Серьожа затиснену в дереві ножівку (А. Шиян);

При ручних роботах у столярній справі застосовують переважно лучкові пилки і ножівки (з наук.-попул. літ.);

// Пилка для різання металу.

При електромонтажних роботах часом треба буває розрізати шматок заліза або жерсті. Це роблять ножівкою або ножицями для металу (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. ножівка — ножі́вка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. ножівка — -и, ж. Невелика ручна пилка з однією ручкою. || Пилка для різання металу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ножівка — ПИ́ЛКА (інструмент для розпилювання); ПИЛА́ (більша); НОЖІ́ВКА (з однією ручкою, невелика). Мигали зубки пилок. Тільки летіла в яму тирса (С. Чорнобривець); Не лізь туди з сокирою, де пила не була (прислів'я); Все щось тре (Іван Кіндратович) напилком, пиляє ножівкою, свердлить (Д. Ткач).  Словник синонімів української мови
  4. ножівка — НОЖІ́ВКА, и, ж. Невелика ручна пилка з однією ручкою. Тремтячою рукою витягав Серьожа затиснену в дереві ножівку (Шиян, Вибр., 1947, 41); При ручних роботах у столярній справі застосовують переважно лучкові пилки і ножівки (Гурток "Умілі руки..  Словник української мови в 11 томах