ножівка
НОЖІ́ВКА, и, ж.
Невелика ручна пилка з однією ручкою.
Тремтячою рукою витягав Серьожа затиснену в дереві ножівку (А. Шиян);
При ручних роботах у столярній справі застосовують переважно лучкові пилки і ножівки (з наук.-попул. літ.);
// Пилка для різання металу.
При електромонтажних роботах часом треба буває розрізати шматок заліза або жерсті. Це роблять ножівкою або ножицями для металу (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)