ножівка
НОЖІ́ВКА, и, ж. Невелика ручна пилка з однією ручкою.
Тремтячою рукою витягав Серьожа затиснену в дереві ножівку (Шиян, Вибр., 1947, 41);
При ручних роботах у столярній справі застосовують переважно лучкові пилки і ножівки (Гурток "Умілі руки..", 1955, 50);
// Пилка для різання металу.
При електромонтажних роботах часом треба буває розрізати шматок заліза або жерсті. Це роблять ножівкою або ножицями для металу (Монтаж і ремонт.., 1956, 65).
Словник української мови (СУМ-11)