нокаутувати
НОКАУТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., кого, спорт.
Відправляти суперника в нокаут.
[Юрко:] Я не хотів зразу нокаутувати його (О. Корнійчук);
Віталій Кличко нокаутував Соліса у першому раунді (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)