норка

НО́РКА, и, ж.

Невелика хижа тварина родини куницевих, що дає цінне хутро від темно-коричневого до сріблясто-блакитного кольору, а також хутро цієї тварини.

Останнім часом на звірофермах Полтавщини почали розводити невеликого напівводного хутрового звірка – норку (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. норка — но́рка іменник жіночого роду, істота тварина  Орфографічний словник української мови
2. норка — -и, ж. Невелика хижа тварина родини куницевих, що дає цінне хутро від темно-коричневого до сріблясто-блакитного кольору; хутро цієї тварини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. норка — НО́РКА, и, ж. Невелика хижа тварина родини куницевих, що дає цінне хутро від темно-коричневого до сріблясто-блакитного кольору, а також хутро цієї тварини. Останнім часом на звірофермах Полтавщини почали розводити невеликого напівводного хутрового звірка — норку (Наука.., 5, 1958, 30).  Словник української мови в 11 томах