норка
НО́РКА, и, ж.
Невелика хижа тварина родини куницевих, що дає цінне хутро від темно-коричневого до сріблясто-блакитного кольору, а також хутро цієї тварини.
Останнім часом на звірофермах Полтавщини почали розводити невеликого напівводного хутрового звірка – норку (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- норка — но́рка іменник жіночого роду, істота тварина Орфографічний словник української мови
- норка — -и, ж. Невелика хижа тварина родини куницевих, що дає цінне хутро від темно-коричневого до сріблясто-блакитного кольору; хутро цієї тварини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- норка — НО́РКА, и, ж. Невелика хижа тварина родини куницевих, що дає цінне хутро від темно-коричневого до сріблясто-блакитного кольору, а також хутро цієї тварини. Останнім часом на звірофермах Полтавщини почали розводити невеликого напівводного хутрового звірка — норку (Наука.., 5, 1958, 30). Словник української мови в 11 томах