1. Словник української мови у 20 томах

норичуватий

НОРИ́ЧУВАТИЙ, а, е. розм.

Хворий на норицю.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. норичуватий — -а, -е, мед., розм. Вражений фістулами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. норичуватий — Нори́чуватий, -а, -е Вольной фистулой. Словник української мови Грінченка